цивільні справи

См. также в других словарях:

• мировий — а/, е/. 1) Пов язаний із полюбовним розв язанням суперечки. || у знач. ім. мирова/, во/ї, ж., розм. Полюбовне вирішення суперечки. Зводити на мирову. Іти на мирову. 2) У царській Росії та деяких інших державах – пов язаний з органами, які… …   Український тлумачний словник

• полковий — а/, е/. Прикм. до полк 1), 2), 4). •• Полкова/ Ра/да іст. на Лівобережній Україні в 17 18 ст. – орган полкового самоврядування в козацькому війську. Полкови/й суд іст. на Україні в 17 18 ст. – суд на території полку, що розглядав кримінальні та… …   Український тлумачний словник

• суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… …   Український тлумачний словник

• відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… …   Український тлумачний словник

• відхід — хо/ду, ч. 1) Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення. || Вихід кого небудь з певного приміщення тощо. 2) військ. Відступ із певних позицій. 3) перен. Залишення якого небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи. || Відмова… …   Український тлумачний словник

• генеральний — а, е. 1) Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17 18 ст.). •• Генера/льна старши/на вища адміністрація в Україні під час визвольної… …   Український тлумачний словник